Зелений корм — це надземна частина кормових культур, які ростуть на поліпшених або природних луках, пасовищах і полях. Цьому виду корму в річному раціоні відводиться близько 70 %. При цьому в літній період він вважається основним джерелом енергії для тварин. Це не є дивним, адже саме зелені корми є найбільш поживними та багатими на мінеральні речовини й вітаміни.
Єдиний мінус такого корму полягає в тому, що доступний він тільки у весняно-літній сезон — час вегетаційного періоду у рослин. Але сучасні технології розвитку пакувальних матеріалів дозволяють зберегти поживні речовини зеленої маси на досить довгий проміжок часу.
Чи підлягає зелений корм зберіганню?
Основна перевага зеленого корму — його висока вологість і поживність, це соковитий корм для худоби. На ранніх етапах вегетації в зелених кормах міститься близько 75-80 % вологи і 25 % білків (ідеться про свіжоскошену траву). Висушування призводить до падіння цих показників, тому можливість зберігання зелених кормів з умовою збереження їх поживних якостей зникає. Дуже часто фермерські господарства використовують виключно свіжоскошену зелену масу.
Варто зауважити, що великі та середні тваринницькі підприємства вважають цей метод більш економічним, ніж звичний вигін худоби на пасовища. Можливе укриття зеленої маси за допомогою силосної плівки, що, у свою чергу, заощаджує час на щоденну заготовку корму. Саме завдяки цьому матеріалу можна забезпечити надійну герметизацію корму, а також захистити його від втрати вологи і поживних речовин.
Але так зберігати корм можна тільки кілька днів, адже з часом маса починає або силосуватися (за умови дотримання всіх умов укриття силосною плівкою), або псуватися. Саме тому тривале зберігання силосної маси можливе тільки за умови консервації.
Які існують технології консервації
Основні способи консервації зелених кормів і технології заготівлі сінажу:
1. Висушування. Технологія заготівлі кормів таким способом передбачає підв’ялювання кормів на пасовищах і полях. При цьому вологість повинна варіюватися в межах 30-40 %. Тільки після цього можна пакувати масу з використанням сінов’язальної сітки для прес-підбирачів. Далі необхідно транспортувати обмотаний рулон до місця зберігання, де шляхом вентилювання може бути здійснена остаточна просушка.
2. Силосування. Це досить хороший спосіб консервування зеленої маси, який дозволяє зберегти її поживність. Оптимальний варіант для такого виду заготівлі — культури, які містять багато цукру (наприклад, кукурудза, соняшник, бурякова ботвина і картоплиння). Варто розуміти, що багато в чому якість корму залежить від умов зберігання і дотримання технології заготівлі. Якісна багатошарова чорно-біла плівка показує хороші результати, адже надійно захищає зелену масу від зовнішніх впливів, герметизуючи її. Технологія передбачає також використання прозорої бокової плівки. Альтернативний варіант для невеликих обсягів маленьких фермерських господарств — силосування в мішках.
3. Заготівля сінажу. За характеристиками і вмістом поживних речовин до зеленої маси наближений сінаж. Для консервації підходить попередньо підв’ялена трава вологістю 50-60 %, яка спочатку упаковується за допомогою стретч-плівки, а тільки після цього укладається в траншеї і бункери для герметизації. Плівка для силосу і сінажу надійно збереже корм протягом усього терміну зберігання.
Трава на етапах утворення колосу і бутонізації містить найбільше поживних речовин. Тому скошувати зелені корми для заготівлі рекомендується саме в такий час.
Чи правильно зберігати зелений корм у рулонах
Останніми роками в Європі дедалі популярнішою стає технологія заготівлі зеленого корму, що припускає його упаковку в рулони і подальше розміщення на підкладці, зробленій із зеленої маси, яку трохи підв’ялюють. Спочатку відбувається підсушування корму на луках, а тільки після цього його відправляють на місце закладки та подальшого зберігання.
Разом із формуванням у рулони до корму додається консервант, тобто суміш низькомолекулярних органічних кислот.