Закваска для силосу

Закваска для силосу — продукт, який містить у собі штами молочнокислих бактерій, у деяких випадках — суміш ензимів. Регулює процес бродіння, що дозволяє зберегти максимальну кількість вітамінів та правильне співвідношення органічних кислот у силосі.

Закваска збагачує корм молочнокислими бактеріями та створює несприятливі умови для розвитку мікрофлори гниття. Окрім того, вона знижує витрати сухих речовин і азоту, що позитивно впливає на склад заготівлі.

Види заквасок та біоконсервантів

Основна задача силосування полягає у тому, щоб досягти максимальної якості кормів, а також зменшити кількість шкідливих мікроорганізмів у них. Досягти цього можуть спеціальні біоконсерванти чи інокулянти, відомі також як “закваски”.

Закваски бувають двох видів:

• рідинні;
• порошкові.

Кожна з них має переваги та недоліки. Порошкова форма закваски потребує незначної попередньої підготовки, але її безперечними перевагами є довготривале зберігання в упаковці та практично повна відсутність витрат на транспортування. Рідка закваска вже готова до застосування, бактерії в ній перебувають в активному стані й при потраплянні до поживного середовища одразу “стають до роботи”.

Переваги використання заквасок (біоконсервантів та інокулянтів)

Використовувати закваски вигідно та зручно, адже:

• вони прості в застосуванні;
• підходять для різних різновидів рослин;
• контролюють процеси ферментації та анаеробну стабільність, що пригнічує розвиток шкідливої мікрофлори;
• відсутні втрати корисних речовин у кормах, які йдуть на заготівлю;
• у результаті в силосі залишається якісний протеїн.

Визначення якості корму:

• Молочної кислоти має бути не менше половини від загальної кількості кислот.
• Співвідношення молочної та оцтової кислоти в якісному силосі — від ⅕ до ⅓.
• Масляної кислоти не більше 0,3 %.
• РН — від 3,8 до 4 для кукурузного силосу і менше 4,5 — для трав’яного силосу.
• Корм добре з’їдається та перетравлюється тваринами.
• Відсутність вторинної ферментації.
• Мінімальні втрати при зберіганні.

Закваска допомагає покращити якісні показники корму та термін його зберігання, але це не скасовує необхідності дотримання технології правильного процесу заготівлі: від збору урожаю до герметизації сховища. Лише при умові суворого дотримання правил для кожного з видів культур можна отримати якісний силос чи сінаж.

Зверніть увагу на технічні характеристики обладнання та їх відповідність нормам витрат виробника закваски.

Кожен виробник закваски має свою формулу і використовує певні бактерії. Вибір, з якими саме штамами використовувати закваску, залишається спірним питанням. Але присутність гомоферментативних бактерій є безумовною перевагою, тому що вони повністю розщеплюють цукор і не залишають можливості творення летючих жирних кислот, присутність яких призводить до втрати до 10 % обмінної енергії корму.